Зростання цін на плоский прокат, який спостерігається останнім часом на всіх основних ринках, крім східноазіатського, має, за великим рахунком, одні й ті ж причини. По-перше, споживачі і дистриб`ютори, які зустрічають Новий рік з мінімальними запасами на складах, приступили до їх поповнення, укладаючи контракти на січень-лютий. По-друге, самі металурги роздувають ціни через подорожчання сировини.
Вартість металобрухту в країнах Південної Європи за останні два тижні зросла на 20-30 євро за т. Раптово настали на початку грудня холоду, ймовірно, налякали міні-заводи, що почали посилено створювати резерви брухту, а трейдери, навпаки, притримують товар, тому що зазнають сумніви з приводу його надходження в найближчому майбутньому. У січні прийде черга коксівного вугілля, який подорожчає, приблизно, на 8%, і залізної руди, для якої вже заявлена надбавка на 5-6,3% в порівнянні з четвертим кварталом 2010 року. Нинішня система квартальних контрактів на руду відверто не подобається провідним металургійним компаніям Європи, які, як правило, укладають зі своїми найбільшими клієнтами річні угоди з фіксацією цін, однак їм поки нічого протиставити залізорудним корпораціям.
У такій ситуації європейські металурги не могли не скористатися можливістю, щоб підняти котирування, компенсуючи нинішній і майбутній зростання витрат. За останні два тижні ціни на довгомірний і плоский прокат в Європі додали близько 20-30 євро за т. Вартість арматури на півдні та сході Європи, при цьому, підійшла впритул до позначки 500 євро за т EXW, а гарячекатаних рулонів - перевищила її. На січень італійські та східноєвропейські компанії пропонують гарячий прокат щодо базових цін 500-530 євро ($ 665-705) за т EXW.
При цьому, європейські металурги можуть не дуже побоюватися конкуренції з боку іноземних постачальників. Курс долара стабілізувався і поки не поспішає знову падати. Українські гарячекатані рулони з поставкою в січні пропонуються в країнах Східної Європи з 470-495 євро за т DAF з виразним тяжінням до верхньої межі інтервалу. Російські компанії котирують дану продукцію на рівні 510-520 євро за т CFR. Приблизно, на цьому ж рівні або трохи вище надходять пропозиції з боку турецьких, єгипетських, бразильських та далекосхідних постачальників. На їх фоні місцеві виробники вигідно відрізняються, перш за все, стислими термінами доставки.
Безумовно, нинішній підйом цін має короткостроковий характер. Поповнення складських запасів - операція, чітко обмежена в часі. Судячи з усього, вже в січні попит на сталеву продукцію в регіоні впаде, хоча і зараз його важко назвати вражаючим. При цьому, потужності європейських сталеливарних і прокатних заводів явно надлишкові, так що в першому кварталі в ЄС може знову виникнути надлишок пропозиції. Змінити ситуацію на краще може тільки відновлення економіки більшості країн Євросоюзу, але на це найближчим часом розраховувати важко. На загальному похмурому тлі виділяються в кращу сторону хіба що Німеччина і Польща, де йде підготовка до Євро-2012.
У той же час, деякі європейські металургійні компанії заявили, що вже повністю розпродали свою січневу продукцію, так що якийсь час ринок все-таки збереже стабільність. У минулому році європейські виробники сталі зуміли протриматися з мінімальними втратами до весни, коли ринок різко пішов на підйом. Мабуть, вони розраховують повторити цю операцію і на наступний рік, хоча умови для такого стрибка навесні 2011 року все ж видаються менш сприятливими, оскільки серйозного поліпшення обстановки так швидко ніхто не чекає.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/