До кінця минулого року сформувалося стійке думку про те, що 2010 рік був одним з кращих (якщо не кращим) з точки зору інвестицій в біржові метали. Причин тому було декілька, основні ми вже багато разів описували. І перш за все, природно, це `хвацька` політика керівництва розвинених країн за накачування (хоч цей термін використовується і занадто часто, але він найближче підписується суть того, що відбувається) ринків дешевими грошима.
Уряду переслідували дві мети - спробувати оживити скукожіться під час кризи попит і підтримати звалилися в штопор економіки ряду країн. З першим завданням вийшло не дуже, в набагато більшою мірою підтримали попит програми прямого стимулювання споживачів, а не надання дешевої ліквідності фінансовим інституту. Що стосується другого завдання (рішення проблем тих країн Єврозони, які проявили приголомшливу фінансову недисциплінованість), то вона поки що не вирішена, швидше за її рішення відстрочено на кілька років. Країнам виділено величезні гроші під не надто впевнені обіцянки налагодити чітке фінансове планування і скоротити державні витрати. Як кажуть, поживемо-побачимо.
Зате була блискуче вирішена третє завдання (рішення якої навряд чи спочатку планувалося) - на дешеві гроші, як на дріжджах, злетіли фондові ринки. У тому числі і ринки металів. Але, як буде показано нижче, не всіх однаково.
Всі раніше розглянуті нами ринки (міді, нікелю, алюмінію) демонстрували у 2010 році відчутне зростання. Однак у даному випадку - ринки свинцю, цинку та олова - ми бачимо значну розбіжність тенденцій. Ринки свинцю і цинку закінчили рік приблизно на тих же рівнях, що й почали його. Зате ринок олова в 2010 році був цілком явним бенефіціаром. Особливо це помітно, якщо зіставити поведінка індексів цін на ці метали в 2010 році.
Можна порівняти зростання цін на олово не тільки із зростанням цін на інші метали, але і із зростанням цін на інші активи, пов`язані з металургії, в тому числі на акції російських металургійних компаній.
І тут ми бачимо, що олово у 2010 році було одним з найбільш привабливих активів з точки зору приросту ціни.
Але це вже історія, а нас більшою мірою сьогодні цікавлять перспективи року поточного. Найбільш цікаві з цієї точки зору перспективи саме ринку олова. З одного боку, в силу виснаження основних родовищ олова в Азії на тлі зростання світової економіки, ми спостерігаємо триває дефіцит готівкового металу. Аналітики прогнозують продовження поточних тенденцій ще на досить тривалий період. Відповідно, це буде підштовхувати ціни вгору. У той же час, розвиток нових родовищ (у тому числі в Латинській Америці і Австралії) при зростанні ціни буде тільки прискорюватися, збільшуючи пропозицію. Цікаво те, що розробка нових родовищ (зі зниженим вмістом олова в руді, з більш складними умовами видобутку) буде за рахунок високої собівартості виступати як фактор підтримки ціни, а з іншого боку - збільшуючи пропозицію - буде виступати і як обмежувача її зростання. Надзвичайно цікаве протистояння, не знаходите?
Що ж до двох інших розглянутих металів, то деякі біржові активи, загальмувалися у зростанні в певні періоди часу, мають звичай несподівано `вистрілювати`, наздоганяючи пішли вперед.
Поки ж ми бачимо на ринку продовження тенденцій минулого року. Зауважимо тільки, що ціна олова знаходиться на критично високому рівні (трохи менше 30 тис доларів за тонну !!!).
Однак не будемо забувати про те, що в 2010 році один з основних експортерів - Індонезія - знизила експорт олова майже на 7%. У грудні 2010 року (щодо грудня 2009) зниження склало і того більше - 9,2%. Причини, крім згадуваного раніше поступового виснаження родовищ, це погані погодні умови. Всього Індонезія експортувала в 2010 році 92,5 тис. т.
У той же час Індонезія поступово лібералізувати своє законодавство, розширюючи можливість ведення гірськдобування в тих районах, які раніше були закриті з екологічних міркувань (так звані території `захищених лісів`). На цій території будуть, ймовірно, дозволені підземні розробки родовищ корисних копалин.
Ймовірно це пов`язано з усе погіршуються показниками роботи великих індонезійських компаній. Зокрема, компанія PT Timah повідомила про те, що в 2011 році зниження виробництва буде значно більшим, ніж та ж компанія прогнозувала раніше. Випуск олова знизиться до 37-40 тис. т на рік.
Свою лепту в розвиток ринку олова внесли і російські законодавці. Профільний комітет Держдуми рекомендував схвалив проект закону про встановлення нульової ставки податку на видобуток корисних копалин (ПВКК) для оловодобивающіх підприємств далекосхідного регіону.
На противагу ринку олова, на ринку цинку в останні роки спостерігається явний профіцит. Зокрема, за даними World Bureau of Metal Statistics в 2010 році профіцит цинку склав 435 тис. т, що в 2,4 рази (!) Перевищує аналогічний показник попереднього року. У той же час видобуток цинку в 2010 році зросла на 7%, склавши 11 млн т.
Як результат, японська компанія Mitsui Mining вирішила на два місяці зупинити виробництво на своєму найбільшому заводі Hachinohe. Це призведе до зниження за підсумками 2011 року виробництва цинку приблизно на 10 тис.т., яке за планами компанії досягне рівня в 90 тис.т. У той же час, компанія Mitsui Mining & досягла угоди з канадською компанією Selkirk Metals по спільну розвідку родовищ цинку і свинцю в західній частині Канади. Зокрема угода включає права на родовище Ruddock Creek з запасами, що перевищують 3 млн т.
На цьому тлі цілком закономірним виглядає повідомлення про те, що Казцинк в 2010 р. зберіг в 2010 році рівень виробництва цинку на рівні 2009 року (приблизно 301 тис. т).
Ринок свинцю в січні поточного року не був настільки ж багатий на новини та події. Варто, однак, особливо виділити повідомлення міністерства промисловості Ірану, відповідно до якого експорт свинцю з Ірану в 2010 році виріс на 81%. За дев`ять місяців минулого року експорт свинцю склав 21 тис. т.
Вадим Грінберг
http://www.rusmet.ru/
ua
ru
