Що почалося ще наприкінці квітня падіння цін на світовому ринку сталі тривало майже три місяці і змінилося відносною стабілізацією тільки в середині липня. Втім, говорити про відновлення зростання ще рано. Попереду серпень - традиційно, один з найбільш тихих місяців на ринку, до того ж, 11 серпня в мусульманських країнах почнеться Рамадан, коли ділова активність падає до мінімуму. Більшість учасників ринку сподіваються, що у вересні цього року негативні тенденції останніх місяців вдасться, нарешті, зламати, однак поточна економічна ситуація не сприяє оптимізму. Дуже ймовірно, що осінь цього року виявиться для металургів такий же нелегкій, як і літо.
Запасний варіант
У травні-червні обстановка на світовому ринку сталі характеризувалася, насамперед, мінімальним рівнем попиту. Споживачі і дистриб`ютори, налякані негативними тенденціями в економіці Європи, США і Близького Сходу, перейшли від накопичення запасів, яким вони займалися на початку весни поточного року, до їх використання. При відносно невисокому рівні реального споживання це призвело до появи значного надлишку пропозиції на світовому ринку сталі.
Якщо в травні більшість виробників за інерцією продовжували стару політику максимального завантаження потужностей, але в червні їм довелося радикально змінити образ дій. За даними World Steel Association, в червні обсяг виплавки сталі в світовому масштабі скоротився на 4,1% в порівнянні з травнем, причому, серед великих виробників не було жодної країни, де його помітили б збільшення випуску. Востаннє така `узгодженість` спостерігалася під час кризи осені 2008 року.
Хоча звуження обсягів виробництва було досить скромним, в середині липня металурги змогли побачити перші плоди своєї нової політики. На Близькому Сході деякі компанії приступили до поповнення запасів напівфабрикатів, арматури, плоского прокату, що і дозволило підняти котирування на ці види продукції. Трохи пізніше склалися умови для припинення майже тримісячного спаду в Китаї. Місцеві трейдери і сталеливарні компанії скористалися припиненням мусонних дощів на південному сході країни і оголошенням про запуск державної програми масового будівництва `соціального` житла, щоб підняти ціни, у ряду виробників опустилися нижче рівня собівартості.
Правда, слід зазначити, що справжнього відновлення ринку все ж таки не відбулося. Підвищення цін на довгомірний прокат на Близькому Сході було викликано, за великим рахунком, `плановим` подорожчанням металобрухту в кінці червня - початку липня, коли турецькі компанії після тривалої паузи відновили закупівлі сировини. Попит на конструкційну сталь у більшості країн регіону залишається відносно слабкою за винятком, хіба що, Саудівської Аравії, де держава навіть у цьому році інвестує значні кошти в будівельні проекти. У всіх інших країнах відносно низькі ціни на нафту $ 75-85 за барель і не надто сприятливі прогнози на друге півріччя призвели до обмеження державних витрат.
І якщо ціни на довгомірний прокат у регіоні змогли стабілізуватися після підвищення на початку місяця, а заготовки до цих пір продовжують зростання, то підйом цін на плоский прокат на Близькому Сході швидко видихнув, а ціни повернулися на колишні позиції. Так, українські гарячекатані рулони минулого тижня подешевшали до червневого рівня - $ 530-545 за т FOB.
Скоро в регіоні починається Рамадан, під час якого будь-які позитивні цінові зміни малоймовірно. Більшість постачальників сталевої продукції на Близький Схід, утім, навмисно обмежують обсяг пропозиції і поки не квапляться з прийомом замовлень на вересень. Однак загальна переконаність в тому, що після Рамадану ринок піде на підйом, може в кінцевому підсумку призвести до розчарування. Точно такі ж очікування були поширені і рік тому, а тоді ніякого пожвавлення так і не відбулося, а підвищення цін на конструкційну сталь відбулося тільки ближче до кінця зими. Може бути, в поточному році справи підуть не настільки погано, але для нового будівельного буму на Близькому Сході явно немає ніяких передумов. До того ж, у ряді країн регіону в цьому році зросла власне виробництво сталевої продукції.
У Китаї багато фахівців так само не вірять у тривалість і стійкість підйому. За їх словами, економіка після зробленого урядом гальмування в квітні цього року, коли влада скоротили обсяг кредитування реального сектора, так і не повернулася на колишні обороти. Виробництво та продаж автомобілів у Китаї, досягнувши піку в квітні, після цього зменшувалися протягом двох місяців. Невизначена ситуація в Європі та США перешкоджає розширенню виробництва споживчих товарів для експорту. Правда, в останні дні в Китаї різко стрибнув ціни на залізну руду, скориставшись саме подорожчанням сталевої продукції, однак ринок залишається волатильним, і підйом на ньому може швидко і раптово змінитися спадом.
Характерно, що підвищення цін у Китаї поки зробило лише дуже обмежене вплив на Східну Азію. Високі обсяги китайського та японського експорту сталі в квітні-травні призвели до переповнення регіонального ринку, причому, на відміну від того ж Близького Сходу, в Азії процес розвантаження складів у липні ще явно не закінчився. Припинення китайського демпінгу після скасування повернення ПДВ при експорті ряду видів сталевої продукції з 15 липня допомогло стабілізувати ціни, але не більше.
Проте загальну обстановку в світовій економіці, як завжди, визначають країни Заходу. Але саме там справи поки йдуть не кращим чином.
Страх другої хвилі
Ні в США, ні в Європі ніякого підвищення цін у липні не було і в помині. Навпаки, в цьому місяці американським і європейським металургійним компаніям довелося піти на істотні поступки.
Європейські виробники плоского прокату ще в червні розраховували в третьому кварталі на зростання котирувань, який повинен був компенсувати збільшення витрат на подорожчали в черговий раз залізну руду і коксівне вугілля. Однак, при цьому, більшість компаній не взяли реальних заходів щодо обмеження обсягів пропозиції, відклавши заплановані ремонти до серпня-вересня, а всі надії на розширення продажів виявилися марними.
За оцінками європейської металургійної асоціації Eurofer, основні галузі економіки країн Євросоюзу розвивалися в поточному році, приблизно, по одному і тому ж сценарію. Різке падіння в кінці 2008-го - першій половині 2009 року змінилося деяким відновленням, однак відбувається воно дуже і дуже повільно. Типовий спад в автомобілебудуванні, суднобудуванні, важкому машинобудуванні склав у минулому році 20-30%, зростання у поточному році - 4-6%: показники абсолютно не співставні. Внаслідок цього реальне споживання сталевої продукції в регіоні все ще сильно (на 20-25%) відстає від докризового рівня. Справжня катастрофа сталася в будівельній галузі Євросоюзу, де спостерігається значний спад порівняно не тільки з 2008-мим, але і з 2009-тим роком.
Остаточно ж європейську економіку `підломивши` грецький криза, коли після довгих суперечок і дискусій суверенний дефолт однієї з країн ЄС вдалося запобігти тільки масштабними фінансовими вливаннями. Зараз в не менш складній ситуації перебуває Іспанія, якої, не виключено, теж може знадобитися міжнародна допомога. Нарешті, недавно з черговим `обнадійливим` заявою виступив глава Європейського центрального банку Жан-Клод Тріше, який закликав всі країни регіону до згортання всіх програм стимулювання економіки за допомогою державних інвестицій з метою запобігання неконтрольованого зростання бюджетного дефіциту та накопичення заборгованості. Викликані усіма цими тенденціями і заявами негативні очікування можуть призвести до того, що і восени, після завершення періоду літніх відпусток, європейська економіка залишиться у депресивному стані.
До початку липня більшість європейських споживачів воліли купувати продукцію місцевого виробництва, яка могла поставлятися мінімальними партіями і в самі стислі терміни. Імпорт попитом не користувався, через що виникала дивна ситуація: офіційні відпускні ціни європейських виробників були на 80-100 євро за т, ніж котирування на аналогічну продукцію, надходить з-за меж ЄС. У липні покупці почали відмовлятися від придбання дорогого європейського прокату, в результаті металургам довелося швидко скинути ціни до зразкового паритету з імпортерами. Так, гарячекатані рулони, ще наприкінці червня пропонувалися європейськими компаніями з 590-640 євро за т EXW, через місяць коштували 510-540 євро за т EXW.
Судячи з усього, у вересні європейські компанії зроблять нову спробу підвищення цін на сталеву продукцію, проте її успіх або невдача будуть цілком визначатися станом економіки найбільших країн регіону. Поки перспективи важко назвати райдужними.
Американські металурги в цілому перебувають у кращому становищі, ніж європейці. Вони практично не відчувають серйозної конкуренції з боку дешевого імпорту внаслідок високої вартості доставки прокату в США, а темпи економічного зростання в США в другому кварталі оцінюються на рівні близько 3% проти нуля в ЄС. Тим не менше, глава Федеральної резервної системи США Бен Бернанке у своєму недавньому виступі заявив, що економіка країни виходить з кризи повільно і важко, а нової програми стимулювання економіки замість тієї, що була завершена навесні поточного року, може і не бути. Зі слів Бена Бернанке випливає, що, якщо влада країни і ухвалять рішення про подальшу підтримку національного бізнесу, то адресована вона буде фінансовій системі, а не реальному сектору.
У результаті американські споживачі стали проявляють зараз не меншу обережність, ніж їхні європейські колеги. Відомий попит на прокат, було що піднявся в США на початку року за рахунок відновлення запасів, знову скоротився, що і призвело до зниження цін. У результаті вартість гарячекатаних рулонів на американському ринку, що складала ще в другій половині червня, в середньому, понад $ 700 за метричну т EXW, до кінця липня опустилася до $ 620-660 за т EXW. Питання про подальші зміни залишається відкритим, але, очевидно, і тут все буде залежати від загального стану економіки, який, очевидно, в найближчі місяці буде не блискучим.
Деяке поліпшення ситуації на Близькому Сході на тлі триваючого спаду в Європі та США призвело до того, що цінові контрасти на світовому ринку сталі, характерні для травня-червня, в чималому ступені згладилися. Якщо на початку липня різниця в ціні на гарячекатані рулони в Європі і на Близькому Сході перевищувала $ 150 за т, то в кінці вона становить порядку $ 80-90 за т. Арматура коштує приблизно однаково в Європі, на Близькому Сході та у Південно-Східній Азії.
Отже, попереду - тихий і, схоже, відносно спокійний серпень, проте вже в другій половині наступного місяця на ринку почнеться боротьба за вересневі контракти. Поки шанси металургів на значний успіх в ній видаються не дуже високими.
Віктор Тарнавський
http://www.rusmet.ru/
ua
ru
