Поки аналітики говорять про початок другої хвилі кризи, українські металурги долають наслідки його першого етапу. Причому, багато хто з них щиро вважають, що з моменту початку спаду в 2008 році на світовому ринку стали навіть і не спостерігалася стабілізація. Або ж перша хвиля плавно перейшла в другу.
Рудникам роботи вистачає
Як би там не характеризували те, що відбувається на українському ринку металу, але цифри не вселяють особливого оптимізму. У цілому вони лише підтверджують, що криза в ГМК триває. Червень ж конкретно підтвердив думку песимістів. У тому місяці було виплавлено близько 2,4 млн. т сталі, що менше травневих показників на 15,7%. У порівнянні ж з березнем, коли були зафіксовані найбільші в цьому році обсяги виробництва, падіння склало 21%. З огляду на специфіку українських виробників металу, які орієнтуються, в основному, на зовнішнього споживача, спад викликала несприятлива міжнародна кон`юнктура, пов`язана зі зниженням обсягів споживання і цін на металопродукцію.
Так само не обійшлося і без внутрішніх проблем. Що почався із приходом нової влади черговий переділ активів не залишив без уваги великі українські підприємства. Причому, як `Запоріжсталь`, так і ММК імені Ілліча пов`язували з російськими інвесторами (поки маріупольський комбінат не відійшов `Метінвесту`).
Обидва цих підприємства несли збитки через відсутність власної сировинної бази. На `Запоріжсталь` працює знаходиться поряд залізорудний комбінат (ЗЗРК), потужностей якого вистачило б на забезпечення підприємства. Але основним його власником є словацька фірма `Мінерфін`, тому руда йде не тільки в Запоріжжі, а й на експорт в інші країни. Причому, руда - відмінної якості, і з переходом на повне постачання запорожців місцевими ресурсами сировини металургам цілком би вистачало. На жаль, бізнес є бізнес. Вже нікого не здивуєш, що возити з-за тридев`ятому земель виявляється вигідніше, ніж доставляти продукт такої ж якості з сусіднього селища.
У технологічному ланцюжку виробництва металу постачальники ЗРС сьогодні знаходяться в найбільш привілейованому становищі. У них завжди є можливість продавати сировину на експорт. Але на цей раз і їх зачепило: у червні в порівнянні з травнем виробництво концентрату і окатишів впало на 5 і 7,2% відповідно. Викликано це, в основному, тим, що, поставляючи близько 70% своєї продукції на українські підприємства, ГЗК не встигли переорієнтуватися на експорт. Але це місячне коливання, яке не викликає особливого занепокоєння. Усього за перше півріччя в Україні було вироблено близько 38,8 млн. т концентрату, 19,7 млн. т агломерату і 11,2 млн. т котунів. Це відповідно на 35, 20 і 25% більше, ніж за той же період річної давності.
Рваний ритм
Що стосується виплавки сталі, то в червні Україна знизила її на 13,5% по відношенню до травня, до 2,46 млн. т, а випуск готового прокату - на 24,1%, до 2,15 млн. т. Таким чином , у першому півріччі українські металургійні підприємства виплавили 16,34 млн. т сталі, що на 17,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, і виробили 14,53 млн. т готового прокату (+16,6%). Тобто в цілому спостерігається тенденція зростання, хоча скорочення обсягів виплавки сталі триває другий місяць поспіль. Найбільше падіння припадає на підприємства, що входять в `Індустріальний союз Донбасу` - Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського (-86,2%) і Алчевський меткомбінат (-70,8%). Здавалося б, з приходом російського інвестора напіванонімною проблеми із сировиною повинні були б вирішитися, але цього не сталося. Підприємства продовжують контролювати колишні менеджери. І поки їм сировинну проблему вирішити не вдається.
Як це не парадоксально, але знаходиться в найскладнішому стані комбінат `Запоріжсталь` зменшив обсяг виплавки сталі всього на 1,36%. Усього ж у січні-червні 2010 року `Запоріжсталь` збільшила виробництво готового прокату на 1,5% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року - до 1,363 млн. т.
Цікава ситуація з Маріупольським металургійним комбінатом ім. Ілліча. Лише об`єднання з групою `Метінвест` донецького олігарха Ріната Ахметова допомогло розрулити ситуацію. Керівник комбінату змушений був визнати, що таке об`єднання не дало підприємству зупинитися.
`Якщо б я затягнув це питання, ми сьогодні стояли б наглухо, - сказав Володимир Бойко в інтерв`ю пресі. - А уявіть, що це - зупинити завод: люди без зарплати, люди на вулиці. І що робити? Всі пройшли цей шлях, коли були невиплати зарплати, банкрутство підприємств, а наші люди цього взагалі ніколи в житті не бачили і поняття не мали, що їм можуть навіть затримати зарплату ... Тому рішення прийнято, і я вважаю, що альтернатив просто не було. Якщо б ми зв`язалися з росіянами, я не уявляю, як би ми виживали ... У нас сьогодні 2 млрд. грн. дебетового сальдо. Де брати такі гроші? У нас колосальні борги, нас можуть збанкрутувати протягом секунди: 550 млн. грн. ми повинні за концентрат, за кокс є борги. І по газу я зараз б`юся, щоб провести взаємозалік, у нас 491 млн. боргу ... `.
Втім, цифри свідчать, що становище у підприємства не таке вже й тяжке. Так, у січні-червні 2010 року комбінат наростив випуск готового прокату на 36,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2009 року - до 1,822 млн. т. Крім того, виробництво сталі за шість місяців зросло на 41,5% - до 268 400-XX-XX Показати телефон2684000 . т, чавуну - на 41,4%, до 2,275 млн. т, агломерату - на 49,7%, до 5,391 млн. т. У червні ММК ім. Ілліча справив 229 тис. т готового прокату, 390 тис. т сталі, 346 тис. т чавуну і 837 тис. т агломерату. Основні проблема, за словами представників комбінату, - це неповернення державою ПДВ і брак сировини. Податки - це окрема розмова, а по сировині - судіть самі. Всього за січень-червень ММК ім. Ілліча одержав від різних постачальників 532,8 тис. т аглоруди при плані в 680 тис. т і 2,751 млн. т залізорудного концентрату з Інгулецького ГЗК (план - 2,805 млн. т). Таким чином, говорити про тотальному дефіциті сировини, мабуть, не варто.
А ось Дніпровський меткомбінат ім. Дзержинського в червні дійсно недоотримав 165 тис. т залізорудного концентрату, 14,4 тис. т аглоруди, 11 тис. т окатишів. З кінця червня постачання концентрату і аглоруди на підприємство практично припинені, через що комбінат змушений використовувати вторинну переробку залізовмісних шламів. Вміст заліза в агломерату скоротилося до 46,1%.
Коментувати причини, за якими меткомбінат недоотримує сировину, на підприємстві відмовилися, відзначивши, що проблеми з постачаннями вирішуються самим ДМКД та керівництвом корпорації. І це не одиничний випадок, коли питання про постачання сировини виникають на підприємствах, здавалося б, не мають проблем з їх забезпеченням.
Валерій Фортуніно
http://rusmet.ru/
Підприємства українського ГМК ппитаются спрацювати не гірше, ніж у минулому році
+380 44 237 XX XX +380 44 237 2567
Ідентифікатор: 7696
